Термінологічний словник


Огляд глосарія за абеткою

Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все

Сторінка: (Назад)   1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  ...  56  (Далі)
  Все

І

Інтернет-маркетинг

Інтернет-маркетинг –    це    практика    використання    всіх    аспектів традиційного   маркетингу   в   Інтернеті,   яка   охоплює   основні   елементи маркетингу: ціна, продукт, місце продажу та просування. Основна мета - отримання максимального ефекту від потенційної аудиторії сайту.



Інтернет-мем

Інтернет-мем (англ.    Internet    meme)    –    назва    явища    спонтанного поширення якоїсь інформації чи фрази, часто безглуздої, що випадково набула популярності в інтернет-середовищі завдяки поширенню усіма можливими способами (електронною поштою, на форумах, у блогах тощо).



Інтернет-мовлення

Інтернет-мовлення – динамічна зміна інформації, що передається по каналах Інтернету: новинні стрічки, мінливий відео, повідомлення про результати виборів тощо. Основа технології інтерактивного телебачення. Телемовлення через Інтернет вимагає наявності потужного комп’ютера і декодера, високошвидкісного з’єднання, спеціалізованого сервера. Одна з технологій, які найбільш бурхливо розвиваються.



Інтернет-навчання

Інтернет-навчання – навчання в реальному режимі часу, де ті, хто навчається пов’язані з джерелами навчальної інформації та викладачами через комп’ютерну мережу.



Інтернет-портал

Інтернет-портал – (англ. portal – «головний вхід; ворота») – Веб-сайт, що надає  користувачеві  Інтернету  різні  інтерактивні  сервіси,  що  працюють  у рамках одного веб-сайту, такі, як пошта, пошук, погода, новини, форуми, обговорення, голосування та ін.



Інтернет-послуги

Інтернет-послуги   –   послуги   користувачам   відносно   забезпечення доступу в мережу, розробки інтернет-додатків, організаційного та інформаційного   супроводу   інтернет-ресурсів,   розроблення   і   розміщення реклами в мережі та ін.




Інтернет-провайдер

Інтернет-провайдер  –  компанія,  що  надає  користувачам  доступ  до Інтернет.


Інтернет-радіо або веб-радіо

Інтернет-радіо  або  веб-радіо  –  технологія  передачі  потокових аудіоданих через мережу Інтернет.



Інтернет-ресурси

Інтернет-ресурси – інструментальні засоби, програмні системи й сервіси, шлюзи й веб-сайти, якими розпоряджається й керує організація (підприємство) й/або які доступні йому через мережу.



Інтернет-сервіс

Інтернет-сервіс – сервіс, що отримується користувачами за допомогою Інтернету. Сюди входять, наприклад, FTP, eMaіl, ІCQ, YouTube, «хмарні обчислення» та ін.



Інтернет-спільнота

Інтернет-спільнота – відносно стійка група людей, які взаємодіють за допомогою електронної пошти, соціальних мереж або миттєвих обмінів повідомленнями в професійних, освітніх або інших цілях. На відміну від міжособистісних контактів, агенти інтернет-співтовариства взаємодіють на ос- нові прямого обміну інформацією за типом “усі з усіма”. Члени інтернет- співтовариства, як правило, пов’язані спільними нтересами, сферою діяльності, бізнесу та ін.



Інтернет-спільнота 2

Інтернет-спільнота – стійка система зв’язків і відносин між користувачами мережевого інформаційного простору, що склалася в процесі спільної діяльності. На відміну від міжособистісних контактів, агенти Інтернет- спільноти  взаємодіють  на  основі  прямого  обміну  інформацією  типу  "усі  з усіма".


Інтернет-сторінка

Інтернет-сторінка –   це   документ   особливої   структури,   створений спеціально для перегляду в Інтернеті.



Інтернет-телефонія

Інтернет-телефонія – окремий випадок IP-телефонії, коли в якості ліній передачі телефонного трафіку використовуються звичайні канали Інтернету.



Інтернет-технології1

Інтернет-технології– сукупність програмних і апаратних засобів, що є автоматизованим середовищем доставки, обробки, зберігання, передачі й використання знань у вигляді інформації та їх (знань) дії на об’єкт. Реалізується засобами  мережі  Інтернет  і  включає  машинний  і  людський  (соціальний) елементи. Стосовно навчання можна виділити такі компоненти інтернет- технологій: а) комп’ютерні навчальні програми (електронні підручники, тренажери, лабораторні практикуми й тестові системи); б) навчальні системи на базі мультимедіа-технологій, побудовані з використанням персональних комп’ютерів, відеотехніки й накопичувачів на оптичних дисках; в) інтелектуальні й навчальні експертні системи, що використовуються в різних предметних областях; г) розподілені бази даних за галузями знань; д) засоби телекомунікації, що включають електронну пошту, телеконференції, локальні й регіональні мережі зв’язку, мережі обміну даними та ін.; е) електронні бібліотеки, розподілені та централізовані видавничі системи. Перераховані технології можна розділити на дві великі групи: а) з вибірковою інтерактивністю; б) з повною інтерактивністю. До першого виду належать всі технології, що забезпечують зберігання інформації в структурованому вигляді,– банки даних і БД. Ці технології функціонують у вибірково-інтерактивному режимі, а інформація надається як послуга



Інтернет-технології2

Інтернет-технології2       –    інформаційні,    телекомунікаційні    та    інші технології, а також сервісні послуги, на основі яких відбувається діяльність у мережі або за допомогою мережі Інтернет.


Інтернет-чат

Інтернет-чат –  віртуальний  ресурс,  в  якому  можна  поспілкуватися  з іншими користувачами в режимі реального часу.



Інтернет1

Інтернет1  – всесвітня інформаційна система загального доступу, логічно зв’язана глобальним адресним простором, базується на Інтернет-протоколі TCP/IP, визначеному міжнародними стандартами, забезпечує обмін даними між комп’ютерами в мережі.


Інтернет2

Інтернет2  – безліч взаємопов’язаних комп’ютерних мереж, що огортає земну кулю. Інтернет забезпечує доступ до комп’ютерів, електронної пошти, дошок оголошень, баз даних і дискусійним групам, всі з яких використовують протокол TCP / IP.


Інтернет3

Інтернет3    –  глобальна  інформаційна  система,  частини  якої  логічно взаємопов’язані між собою за допомогою унікального адресного простору, заснованого на протоколі TCP / IP, і яка забезпечує, публічно або приватно, комунікаційний сервіс високого рівня.


Інтернет4

Інтернет4    –  глобальна  мережа,  в  яку  входять  урядові,  академічні, комерційні, військові і корпоративні мережі всього світу, в основі якої лежить використання протоколу передачі даних TCP / IP.


Інтернет5

Інтернет5         –      всесвітня      глобальна      телекомунікаційна      мережа інформаційних і обчислювальних ресурсів, що з’явилася на початку 70-х років. Складається з мільярдів комп’ютерів, зв’язаних між собою каналами передачі даних і використовується для обміну інформацією між користувачами цих комп’ютерів. Технологічна основа для розвитку міжнародної концепції всесвітнього інформаційного суспільства.


Інтернетика

Інтернетика – прикладний науковий напрям, що вивчає властивості, закономірності й способи використання глобальної комп’ютерної мережі в різних сферах людської діяльності. Є логічним продовженням інформатики в аспекті її впливу на соціально-економічні процеси.



Інтерполяція (интерполяция)

спосіб обчислення показників, яких не вистачає у динамічному ряді явищ. Невідомі значення ряду обчислюють або за допомогою відомих сусідніх членів ряду, або на основі встановленого взаємозв’язку інтерпольованого явища з іншими явищами, кількісний вираз яких відомий.

Інтерполяція (интерполяция)

спосіб обчислення показників, яких не вистачає у динамічному ряді явищ. Невідомі значення ряду обчислюють або за допомогою відомих сусідніх членів ряду, або на основі встановленого взаємозв’язку інтерпольованого явища з іншими явищами, кількісний вираз яких відомий.

Інтертекст

Інтертекст –   комп’ютерний   посібник   з   інтерактивним   викладенням навчальної інформації.



Інтерфейс користувача4

Інтерфейс   користувача4 –   сукупність   засобів   для   оброблення   та відображення інформації, максимально пристосованих для зручності користувача; у графічних системах інтерфейс користувача реалізовується багатовіконним режимом, змінами кольору, розміру, видимості (прозорість, напівпрозорість, невидимість) вікон, їх розташуванням, сортуванням елементів вікон, гнучкими налаштовуваннями як самих вікон, так й окремих їх елементів (файли, папки, ярлики, шрифти тощо), доступністю багатокористувацьких налаштувань.



Інтерфейс користувача3

Інтерфейс  користувача3   –  інтерфейс,  що  визначає  процеси  взаємодії користувача з інформаційним ресурсом в Інтернет.




Інтерфейс користувача1

Інтерфейс користувача1 – сукупність засобів для обробки та відображення інформації, максимально пристосованих для зручності користувача; у графічних системах інтерфейс користувача реалізовується багатовіконним режимом, змінами кольору, розміру, видимості (прозорість, напівпрозорість, невидимість) вікон, їх розташуванням, сортуванням елементів вікон, гнучкими налаштовуваннями як самих вікон, так і окремих їх елементів (файли, папки, ярлики, шрифти тощо), доступністю багатокористувацьких налаштувань.



Інтерфейс користувача2

Інтерфейс користувача2 – частина програми, що відповідає за діалог із користувачем  і  може  мати  форму  природномовної  системи  (для інтелектуальних баз даних та експертних систем).


Інтерфейс, дружній до користувача

Інтерфейс,   дружній   до   користувача –   властивість,   що   забезпечує комфортне  робоче  середовище  в  процесі  взаємодії  користувача  з інформаційною системою.



Інтерфейс1

Інтерфейс1   –  апаратна  чи  програмна  система  сполучення  об’єктів  з різними характеристиками.


Інтерфейс2

Інтерфейс2   –  правило  взаємодії  та  обміну  даними  між  та  всередині апаратного та програмного комплексів ЕОМ, а також людиною та ЕОМ.



Інтерфейс3

Інтерфейс– це прості та зручні засоби взаємозв’язку між користувачем та програмою.


Інтерфейс4

Інтерфейс4   –  програмне  забезпечення  комунікації  між  комп’ютером  і його користувачем або між двома пристроями. У вузькому сенсі – зовнішній вигляд програмного середовища, службовець для забезпечення діалогу з користувачем.


Інтерфейс5

Інтерфейс5   – відображення на екрані монітора інформації, мінімально необхідної для виконання користувачем основних дій. Розміщення і відображення елементів керування на екрані з урахуванням їх змістового значення та логічного взаємозв’язку. Комплекс умов, засобів і методів, що забезпечують взаємодію користувача з сайтом, програмою і комп’ютером. Інструменти для орієнтації та роботи користувача в інформаційному просторі. Використання знайомих користувачеві дружніх, інтуїтивно зрозумілих і узгоджених між собою образів для керування програмним забезпеченням. Приклад: інтерфейс автомобіля - кермо і педалі.


Інтерфейс6

Інтерфейс6  – сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію пристроїв обчислювальної системи та (або) програм;


Інтерфейс7

Інтерфейс7   – сукупність описів і узгоджень щодо процедури передачі управління в підпрограму та повернення у вихідну програму.



Інтерфейс8

Інтерфейс8       –    певна    стандартна    межа    між    взаємодіючими    в інформаційному просторі об’єктами.


Інтраактивна інформаційна система

Інтраактивна інформаційна система – система, в якій кодер і декодер представлено одним матеріальним об’єктом. Інформація залишається тілдьки "всередині" даного об’єкта, а комунікація здійснюється його фізичним переміщенням. Наприклад: книга, рукопис, кіноплівка, оптичний диск та ін.



Інтрамережа1

Інтрамережа1      –    внутрішньокорпоративна    мережа    побудована    за принципом Інтернет.


Інтрамережа2

Інтрамережа– закрита корпоративна мережа, побудована на базі технологій  Інтернету. До  її  складу  може  входити  корпоративний  веб-сайт, доступний       тільки       співробітникам       компанії. Інтрамережа       поєднує стандартизацію і  простоту,  властиві  Інтернету,  з  контролем  за доступом до корпоративної інформації.



Інтранет1

Інтранет1        –     внутрішньокорпоративна     мережа,     що використовує стандарти, технології і програмне забезпечення Інтернету. Інтранет може бути ізольований   від   зовнішніх   користувачів   або   функціонувати   як автономна мережа, що не має доступу ззовні.


Інтранет2

Інтранет2   – внутрішня приватна мережа організації, яка використовує Інтернет, який побудований на використанні протоколу IP, для обміну та спільного використання деякої частини інформації зареєстрованими користувачами.




Інтрапідприємництво (интрапредпринимательство)

підприємницька діяльність, що здійснюється в середині великої фірми або іншого ділового підприємства.

Інтрапідприємництво (интрапредпринимательство)

підприємницька діяльність, що здійснюється в середині великої фірми або іншого ділового підприємства.

Інфляційні очікування (инфляционные ожидания)

прогнозні рівні інфляції, ґрунтуючись на яких, виробники і споживачі будують свою майбутню грошову і цінову політику, оцінюють доходи, витрати, прибуток, кредити.

Інфляційні очікування (инфляционные ожидания)

прогнозні рівні інфляції, ґрунтуючись на яких, виробники і споживачі будують свою майбутню грошову і цінову політику, оцінюють доходи, витрати, прибуток, кредити.

Інфляційна спіраль (инфляционная спираль)

взаємозалежне підвищення заробітної плати та ринкових цін.

Інфляційна спіраль (инфляционная спираль)

взаємозалежне підвищення заробітної плати та ринкових цін.

Інфляція

Інфляція – знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги.


Інфляція (инфляция)

знецінення грошей, що проявляється у формі підвищення цін на товари першої необхідності та послуги, зумовленого не підвищенням їхньої якості, а зниженням валютного курсу, реальної заробітної плати. Спричиняється передусім переповненням каналів грошового обігу надлишковою грошовою масою за відсутності адекватного збільшення товарної маси.

Інфляція (инфляция)

знецінення грошей, що проявляється у формі підвищення цін на товари першої необхідності та послуги, зумовленого не підвищенням їхньої якості, а зниженням валютного курсу, реальної заробітної плати. Спричиняється передусім переповненням каналів грошового обігу надлишковою грошовою масою за відсутності адекватного збільшення товарної маси.

Інфляція галопуюча (инфляция галопирующая)

інфляція, що розвивається стрімкими темпами. Виникає за кризових ситуацій в економіці.

Інфляція галопуюча (инфляция галопирующая)

інфляція, що розвивається стрімкими темпами. Виникає за кризових ситуацій в економіці.

Інфляція очікувана (инфляция ожидаемая)

передбачуваний рівень інфляції у майбутньому періоді внаслідок дії факторів поточного періоду.

Інфляція очікувана (инфляция ожидаемая)

передбачуваний рівень інфляції у майбутньому періоді внаслідок дії факторів поточного періоду.

Інфляція повзуча (инфляция ползучая)

інфляція, що проявляється у тривалому поступовому підвищенні цін.

Інфляція повзуча (инфляция ползучая)

інфляція, що проявляється у тривалому поступовому підвищенні цін.

Інфляція попиту (инфляция спроса)

інфляція, що спричиняється перевищенням попиту над пропозицією товарів і послуг та веде до зростання цін.

Інфляція попиту (инфляция спроса)

інфляція, що спричиняється перевищенням попиту над пропозицією товарів і послуг та веде до зростання цін.

Інфобізнес

Інфобізнес – інформаційні технології в бізнесі.



Інформатизація освіти

Інформатизація  освіти –  це  процес,  в  якому  політичні,  соціально- економічні, технологічні і правові механізми тісно пов’язані на основі застосування комп’ютерів, інформаційних технологій і засобів зв’язку.



Інформатизація1

Інформатизація1    –  введення  в  соціум  інформаційних  технологій  на основі комп’ютерів і телекомунікацій.



Інформатизація2

Інформатизація2    –  організаційний  соціально-економічний  і  науково- технічний процес створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації прав громадян, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, громадських об’єднань на основі формування і використання інформаційних ресурсів.


Інформатизація3

Інформатизація3 – сукупність взаємозалежних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково- технічних, виробничих процесів, спрямованих на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян і суспільства на основі розбудови, розвитку й використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій із застосуванням сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.


Інформатизація4

Інформатизація4     (лат.   informatio   –   пояснення)   освіти   –   одна   з глобальних тенденцій розвитку освіти, пов’язана з розширенням застосування комп’ютерів, інформаційних мереж і технологій в освітній практиці.


Інформатика1

Інформатика1  – фундаментальна галузь наукового знання, що формує системно-інформаційний підхід до аналізу навколишнього світу, вивчає інформаційні процеси й системи, методи й засоби одержання, перетворення, передачі, збереження й використання інформації у різних галузях соціальної практики.


Інформатика2

Інформатика2   –  це  наука,  яка  вивчає  закони  i  методи  накопичення, опрацювання i передачi iнформацiї в природних, технiчних i соцiальних системах з використанням комп‘ютерної техніки.


Інформатика3

Інформатика3  – комплексний науковий міждисциплінарний напрям, що вивчає  моделі,  методи  та  засоби  збирання,  зберігання,  обробки  і  передачі інформації. Теоретичною інформатикою називають науку про структури, що грунтуються  на  математиці  й  логіці. Практична  інформатика  є  інженерною дисципліною, що спирається на мережі і системи. До кола її питань входять бази даних і знань, інформаційно-пошукові системи, гіперсередовище, мова запитів,   комп’ютерний   переклад. Вона   спирається   на   теорію   інформації, штучний інтелект, електроніку, семіотику та ін.


Інформатика4

Інформатика4 –  наука,  яка  вивчає  інформаційні  процеси  і  системи  в соціальному середовищі.


Інформатика5

Інформатика5 –  наука,  яка  вивчає  структуру  і  загальні  властивості інформації, а також питання, пов’язані із збиранням, обробкою, зберіганням, пошуком, передаванням і використанням інформації в найрізноманітніших галузях людської діяльності.



Інформаційні ресурси баз даних

Інформаційні  ресурси  баз  даних –  визначені  групи  взаємозв’язаних задокументованих одиниць інформації, які об’єднані в автоматизованих інформаційних системах державних органів за певними ознаками, описують взаємовідносини та стан суб’єктів підприємницької діяльності і фізичних осіб


Інформаційні технології і засоби інформатики в системі дистанційного навчання

Інформаційні  технології  і  засоби  інформатики  в  системі дистанційного навчання – текстові і графічні редактори; електронні таблиці; засоби управління базами даних; гіпертексти; експертні системи; мультимедіа- технології; геоінформаційні (ГІС-технології; інтерактивні Web-технології); системи комп’ютерного відеоконференцзв’язку тощо.




Інформаційні відносини

Інформаційні відносини – відносини в суспільстві, які виникають із приводу змісту, збереження, передачі й використання інформації.



Інформаційні процеси

Інформаційні процеси – процеси створення, збирання, опрацювання, пошуку, поширення та зберігання інформації.



Інформаційні ресурси

Інформаційні ресурси – окремі документи і окремі масиви документів, документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних і ін.).

Інформаційні системи (информационные системы)

система збереження, обробки, перетворення, передачі й оновлення інформації з використанням комп’ютерної та іншої техніки.

Інформаційні системи (информационные системы)

система збереження, обробки, перетворення, передачі й оновлення інформації з використанням комп’ютерної та іншої техніки.

Інформаційні технології

Інформаційні технології  – сукупність методів, виробничих і програмно- технологічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує збирання, зберігання, обробку, виведення і поширення інформації для зниження трудомісткості процесів використання інформаційних ресурсів, підвищення надійності та оперативності.



Інформаційна війна

Інформаційна    війна    –    відкриті    або    приховані    цілеспрямовані інформаційні впливи систем одна на одну з метою отримання певного виграшу в матеріальній, військовій, політичній або ж ідеологічній сферах.


Інформаційна діяльність

Інформаційна    діяльність –    діяльність    людини,    яка    пов’язана    з процесами отримання, перетворення, нагромадження, зберігання, передавання та подання певних даних.



Інформаційна система1

Інформаційна    система1      –    організаційно-впорядкована    сукупність документів (масивів документів) та інформаційних технологій, в тому числі з використанням засобів обчислювальної техніки і зв’язку, що реалізують інформаційні процеси.


Інформаційна економіка

Інформаційна   економіка   –   сектор   економіки,   що   виник   завдяки розвитку  глобального  процесу  інформатизації. Включає  в  себе  виробництво засобів інформатизації, а також інформаційних продуктів, послуг і інформаційний ринок.



Інформаційна технологія2

Інформаційна   технологія2    –   методи   оброблення   та   організаційно- управлінські концепції її формування і споживання інформації, а також сукупність усіх видів інформаційної техніки; єдність процедур щодо збирання, накопичення, зберігання, оброблення та передавання даних із застосуванням певного комплексу технічних засобів.


Інформаційна інфраструктура

Інформаційна  інфраструктура  –  сукупність  організаційних  структур, які забезпечують функціонування та розвиток інформаційного простору країни, а також засобів інформаційної взаємодії, що забезпечують доступ громадян та організацій до інформаційних ресурсів.



Інформаційна система4

Інформаційна  система4 –  взаємозалежна  сукупність  засобів,  методів  персоналу, які використовуються для зберігання, оброблення й подання даних, відомостей з метою вирішення користувачем намічених завдань.


Інформаційна система5

Інформаційна  система5 –  програмно-технічна  і  організаційна  система надання інформаційних послуг з використанням інформаційних технологій.


Інформаційна технологія1

Інформаційна  технологія1 –  цілеспрямована  організована  сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.



Інформаційна безпека1

Інформаційна безпека– стан захищеності інформаційного середовища, що забезпечує його формування, використання і розвиток в інтересах громадян, організацій, держави.


Інформаційна безпека2

Інформаційна безпека2 – захищеність інформації, що має циркулювати в АС, та підтримуючої інфраструктури від випадкових або навмисних впливів природного або штучного характеру, здатних нанести збитки власникам або користувачам інформації та підтримуючій інфраструктурі.



Інформаційна взаємодія

Інформаційна взаємодія – процес обміну відомостями (інформацією), що приводить до зміни знань хоча б одного з одержувачів цих відомостей. В живих і технічних системах існує складна ієрархія рівнів інформаційних взаємодій, які в загальному грунтуються на двох схемах: передавач – кодувальний пристрій – канал зв’язку – декодер – приймач (класична схема К.Шеннона); - схема управління Н.Вінера, в якій поряд з прямим потоком інформації, присутній зворотний, що передає інформацію про стан керованого об’єкта (системи). Організація оптимальних умов для інформаційних взаємодій між користувачами у вирішенні прикладних задач, по суті, є основним призначенням Інтернету.



Інформаційна злочинність

Інформаційна злочинність – протиправні дії в інформаційній сфері суспільства, що порушують встановлені законом права особистості, організації чи держави і завдають їм моральної або матеріальної шкоди.



Інформаційна культура

Інформаційна культура – здатність суспільства ефективно використовувати інформаційні ресурси та засоби інформаційних комунікацій, а також застосовувати з цією метою передові досягнення в області розвитку засобів інформатизації та інформаційних технологій.



Інформаційна мережа

Інформаційна мережа – сукупність інформаційних систем, які використовують засоби обчислювальної техніки та взаємодіють одна з одною за допомогою комунікаційних каналів.



Інформаційна модель

Інформаційна модель – це модель, що описує інформаційні процеси, або модель, що містить інформацію про властивості й стан об’єктів, процесів, явищ.



Інформаційна нерівність

Інформаційна нерівність – проблема розвитку цивілізації, суть якої полягає в тому, що в процесі інформатизації суспільства виникає високоавтоматизоване інформаційне середовище, яке виявляється в різній мірі доступним для окремих людей, організацій, регіонів та країн світового співтовариства


Інформаційна революція

Інформаційна революція – радикальна зміна інструментальної основи, способів   передачі   та   зберігання   інформації,   а   також   обсягу   інформації, доступної активній частині населення.



Інформаційна свобода особистості

Інформаційна свобода особистості – можливість людини отримувати необхідну для її життя, професійної діяльності та розвитку інформацію, а також висловлювати свою точку зору з приводу тих чи інших природних або суспільних явищ, передавати інформацію іншим людям, тобто поширювати її в суспільстві.



Інформаційна система2

Інформаційна система2 система, що організує пам’ять і маніпулювання інформацією про проблемну сферу.



Сторінка: (Назад)   1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  ...  56  (Далі)
  Все