Термінологічний словник


Огляд глосарія за абеткою

Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все

Сторінка: (Назад)   1  ...  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  ...  56  (Далі)
  Все

І

Інформаційна технологія3

Інформаційна технологія3 – сукупність методів, засобів і прийомів, що використовуються для забезпечення ефективної діяльності людей в різноманітних виробничих і невиробничих сферах


Інформаційна технологія4

Інформаційна технологія4 – це сукупність методів, виробничих процесів та програмно-технічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує виконання інформаційних процесів з метою підвищення їхньої надійності та оперативності і зниження трудомісткості ходу використання інформаційного ресурсу.


Інформаційне середовище

Інформаційне   середовище   –   сукупність   оточуючих   інформаційну систему елементів (об’єктів), які здійснюють на неї вплив або, навпаки, на які вона   впливає. Зовнішнє   середовище   будь-якої   системи   розглядається   як підсистема інформаційної структури більш високого рівня і, тому, є інформаційним  утворенням  вже  по  своїй  суті. Інтернет,  наприклад,  являє середовище для своїх об’єктів і одночасно сам функціонує в інформаційному просторі ноосфери.


Інформаційне забезпечення

Інформаційне забезпечення – сукупність єдиної системи класифікації та кодування інформації, уніфікованих систем документації, а також масивів інформації, що використовуються в автоматизованій інформаційній системі.



Інформаційне забезпечення (информационное обеспечение)

наявність інформації, необхідної для управління економічними процесами, що міститься у базах даних інформаційних систем.

Інформаційне забезпечення (информационное обеспечение)

наявність інформації, необхідної для управління економічними процесами, що міститься у базах даних інформаційних систем.

Інформаційне обслуговування

Інформаційне обслуговування – надання інформації для підготовки і прийняття рішень, задоволення культурних, наукових, виробничих, побутових та інших потреб людини.



Інформаційне середовище суспільства

Інформаційне середовище суспільства – сукупність інформаційних ресурсів, інформаційно-комунікаційної інфраструктури, засобів інформатизації, інформаційних продуктів і послуг інформатизації, політичних, соціально- економічних і культурних умов реалізації процесів інформатизації, що дозволяє забезпечити істотне підвищення якості життя населення, соціально-політичну стабільність держави і перехід суспільства до сталого розвитку.



Інформаційне суспільство

Інформаційне суспільство – нова історична фаза розвитку цивілізації, в якій головні продукти виробництва – інформація та знання. Відмінними рисами інформаційного суспільства є: доступність необхідної інформації для всіх його членів,  здатність  суспільства  виробляти  всю  необхідну  для  його життєдіяльності інформацію, а також забезпечення всіх громадян засобами доступу до цієї інформації.



Інформаційний підхід

Інформаційний  підхід  –  фундаментальний  метод  наукового  пізнання. Суть його полягає в тому, що у процесі вивчення будь-якого об’єкта, процесу чи явища в природі і суспільстві, в першу чергу виявляються і аналізуються найбільш характерні для них інформаційні аспекти, що визначають їхнє функціонування і розвиток.


Інформаційний аналіз

Інформаційний аналіз – вивчення документів та визначення обсягу сформованої і використаної інформації, а також розробка схеми документообігу і моделі інформаційних зв’язків.



Інформаційний код

Інформаційний код – форма речовини або енергії, за допомогою яких переноситься інформація.



Інформаційний колапс

Інформаційний колапс – гіпотетичний стан мережевого інформаційного простору,   що   загрожує   його   стабільності   та   нормальному функціонуванню. Характеризується  різким  зниженням  пропускної  здатності каналів зв’язку. Виникає в ситуації, коли існуючі технології не в змозі передати наростаючі обсяги трафіку.



Інформаційний комплекс

Інформаційний комплекс – узагальнена назва інформаційно- виробничих, -інфраструктурних, -територіальних, -тематичних комплексів, яка являє собою вертикальну, умовно інтегровану соціально-економічну освіту, побудовану на базі реальних об’єктів з використанням сучасних мережевих інформаційних технологій.



Інформаційний потенціал

Інформаційний потенціал – сукупність засобів, методів і умов, що дозволяють активізувати й ефективно використовувати інформаційні ресурси.



Інформаційний продукт

Інформаційний продукт – задокументована інформація, підготовлена у відповідності до потреб користувачів і призначена або застосовувана для задоволення потреб користувачів.



Інформаційний простір

Інформаційний простір – форма існування інформаційних систем, що характеризується структурністю, протяжністю і диференційованістю.



Інформаційний ресурс

Інформаційний ресурс – окремі документи і масиви документів в інформаційних  системах  (бібліотеках, архівах,  фондах, банках  даних, інших видах інформаційних систем).



Інформаційно-інфраструктурний комплекс

Інформаційно-інфраструктурний комплекс – умовно інтегрована соціально-економічна освіта, побудована на базі окремого реального елемента інфраструктури виробничого об’єкта з використанням сучасних мережевих інформаційних  технологій. Практично  являє  собою  сукупність  електронних, інших інфраструктурних і виробничих бізнес-рішень, що взаємодіють і розвиваються в єдиному віртуальному просторі даного елемента інфраструктури.



Інформаційно-аналітична діяльність

Інформаційно-аналітична  діяльність –  сукупність  дій  та  заходів  на основі концепцій, методів і засобів, нормативно-методичних матеріалів для збору, накопичення, обробки та аналізу даних на основі інформаційних технологій з метою обґрунтування прийняття рішень.



Інформаційно-аналітична система

Інформаційно-аналітична система – суспільна структура, що включає інформаційні  технології, інформаційні системи  та  інформаційні  ресурси  для здійснення інформаційно-аналітичної діяльності.



Інформаційно-комунікаційні технології

Інформаційно-комунікаційні     технології    –     технології,     пов’язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформацією.



Інформаційно-освітнє середовище дистанційної освіти

Інформаційно-освітнє середовище дистанційної освіти – сукупність засобів передачі даних, інформаційних ресурсів, програмного і організаційно- методичного забезпечення, орієнтована на надання тим, хто навчається освітніх послуг.



Інформаційно-пошукова система

Інформаційно-пошукова система – система, призначена для пошуку інформації в базі даних і всієї сукупності інформаційних ресурсів.



Інформаційно-телекомунікаційна система

Інформаційно-телекомунікаційна    система –    організаційно-технічна сукупність,  що  складається  з  автоматизованої  системи  та  мережі  передачі даних.




Інформаційно-тематичний комплекс

Інформаційно-тематичний комплекс – умовно інтегрована соціально- економічна освіта, побудована на базі окремого реального елемента невиробничої інфраструктури, що має особливе значення, з використанням сучасних   мережевих   інформаційних   технологій. Практично   являє   собою сукупність електронних, інших інфраструктурних і виробничих бізнес-рішень, що взаємодіють і розвиваються в єдиному віртуальному просторі даного елемента невиробничої інфраструктури.



Інформаціологія

Інформаціологія – це унікальна наука про всі інформаційні явища, мікро й макродинамічні процеси безмежного Всесвіту.



Інформація (информация)

1. Повідомлення про щось. 2. Відомість про навколишній світ, процеси, події, ситуації, чиюсь діяльність, що їх сприймає людина, керуючі машини та інші системи.

Інформація (информация)

1. Повідомлення про щось. 2. Відомість про навколишній світ, процеси, події, ситуації, чиюсь діяльність, що їх сприймає людина, керуючі машини та інші системи.

Інформація економічна (информация экономическая)

сукупність відомостей, що відображають економічні процеси. Джерелами інформації є виробничі процеси, процеси обігу матеріальних цінностей, коштів, товарних, фінансових та трудових ресурсів тощо.

Інформація економічна (информация экономическая)

сукупність відомостей, що відображають економічні процеси. Джерелами інформації є виробничі процеси, процеси обігу матеріальних цінностей, коштів, товарних, фінансових та трудових ресурсів тощо.

Інформація кількісного виду

Інформація кількісного виду – інформація, що характеризується з позицій її величини.



Інформація якісного виду

Інформація якісного виду – інформація, що характеризується з позицій її істинних властивостей.



Інформація1

Інформація1  – а) дані, знання, повідомлення, які є об’єктом збереження, передачі й перетворення і допомагають вирішити певне завдання; б) нові дані, які   може   використати   людина   для   вдосконалення   своєї   діяльності   та поповнення знань.


Інформація2

Інформація2   –  відомості  про  осіб,  предмети,  факти,  події,  явища  і процеси незалежно від форми їх подання.


Інформація3

Інформація3 – 1) повідомлення про що-небудь в усній формі; 2) знання про предмети, факти, поняття тощо проблемної сфери, якими обмінюються користувачі системи оброблення даних.



Інформація4

Інформація4 –  це  зміст  будь-якого  повідомлення,  дані  про  щось,  які розглядаються в аспекті передачі їх у часі і просторі.


Інформація5

 Інформація5 – одне з найбільш актуальних, фундаментальних і дискусійних  понять  в  сучасній  науці  і  практиці. У  зв’язку  з  відсутністю загального визначення в різних предметних областях має різні інтерпретації. Філософія розглядає дві протиборчі концепції: перша кваліфікує інформацію як властивість всіх матеріальних об’єктів, тобто як атрибут матерії (атрибутивний підхід), а друга пов’язує її лише з функціонуванням систем, що самоорганізуються (функціональний підхід). Найбільш поширеним (але не загальноприйнятим)   є   визначення   У. Р. Ешбі,   доповнене   А. Д. Урсул,   які розглядають інформацію як відбиту різноманітність у будь-яких об’єктах (процесах)   живої   і   неживої   природи.   На   побутовому   рівні   інформація найчастіше сприймається інтуїтивно і зв’язується з отриманням відомостей про будь-кого  або  що. В  інформатиці  –  це  сукупність  фактів,  явищ,  подій,  що представляють     інтерес,     що     підлягають     реєстрації     та     обробці     (за Е. А. Якубайтісом).       Найбільш       прагматичним       визначенням       оперує обчислювальна техніка, в якій інформація є зміст, що присвоюється даними (за В. І. Першіковим і В. М. Савінковим).




Інформографія

Інформографія – наука, що вивчає топологію розподілу інформаційних ресурсів у світовому співтоваристві, а також на території тієї чи іншої країни, їх особливості, приналежність, доступність, можливості ефективного використання.



Інформодинаміка

Інформодинаміка – наука про інформацію і феномен її самоорганізації, про закони (правила), яким підкоряються інформаційні явища та їх зв’язки з явищами енергетичними, включаючи в сукупність інформаційних явищ інтелект, розум, взагалі всі негентропійні інформаційні процеси (за Лачіновим В. М. і Поляковим А. О.).

Інформологія1

Інформологія1   – наука, об’ектом вивчення якої є простір, просторова організація інформації, а також закономірності просторової побудови інформаційних  систем. На  думку  авторів  (В.  С.  Мокій,  А.  О.  Жамборова, О. Е. Шегай) її слід сприймати як науку, концепція якої є можливим варіантом загального системного підходу в дослідженні навколишнього світу. Загальним завданням інформології служить об’єднання і класифікація знань, отриманих в рамках наукових напрямів, які сповідують різні принципи досліджень. Метою є надання всім цим знанням єдиної смислової насиченості.


Інформологія2

Інформологія2 –      дисципліна      про      технології,      телекомунікації, маршрутизації й передаванням інформації з використанням нейрорецепторних, провідних, теле, радіо і супутникових каналів зв’язку




Інформономія3

Інформономія3 – наука про закони інформації.



Інфраструктура дистанційного навчання

Інфраструктура   дистанційного   навчання –   управління   системою дистанційного навчання і регіональна мережа.



Інфраструктура (инфраструктура)

сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують як виробничу, так і невиробничу сферу економіки (транспорт, зв’язок, комунальне господарство, освіта, охорона здоров’я тощо).

Інфраструктура (инфраструктура)

сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують як виробничу, так і невиробничу сферу економіки (транспорт, зв’язок, комунальне господарство, освіта, охорона здоров’я тощо).

Інфраструктура виробнича (инфраструктура производственная)

комплексна система галузей та структур, що забезпечують функціонування промислового виробництва, аграрного комплексу (транспорт, лінії електропередач, трубопроводи, водопостачання, засоби інформації і зв’язку, кредитно-фінансову і банківські системи тощо).

Інфраструктура виробнича (инфраструктура производственная)

комплексна система галузей та структур, що забезпечують функціонування промислового виробництва, аграрного комплексу (транспорт, лінії електропередач, трубопроводи, водопостачання, засоби інформації і зв’язку, кредитно-фінансову і банківські системи тощо).

Інфраструктура економіки (инфраструктура экономики)

комплекс галузей і сфер діяльності, що забезпечують умови для функціонування економіки та життєзабезпеченості держави: основні та виробничі фонди, технічний, транспортний і енергетичний потенціал, природні ресурси, фінансові інвестиції, зв’язок, систему матеріального постачання, маркетингові, консалтингові служби, систему підготовки та підвищення кваліфікації кадрів.

Інфраструктура економіки (инфраструктура экономики)

комплекс галузей і сфер діяльності, що забезпечують умови для функціонування економіки та життєзабезпеченості держави: основні та виробничі фонди, технічний, транспортний і енергетичний потенціал, природні ресурси, фінансові інвестиції, зв’язок, систему матеріального постачання, маркетингові, консалтингові служби, систему підготовки та підвищення кваліфікації кадрів.

Інфраструктура ринку (инфраструктура рынка)

інфраструктура, що забезпечує функціонування ринку. Включає оптові підприємства, біржі, банки, фінансові інститути, податкову систему, фонди, транспортні засоби, зв’язок тощо.

Інфраструктура ринку (инфраструктура рынка)

інфраструктура, що забезпечує функціонування ринку. Включає оптові підприємства, біржі, банки, фінансові інститути, податкову систему, фонди, транспортні засоби, зв’язок тощо.

Інфраструктура фірми (инфраструктура фирмы)

основні та оборотні фонди, система управління, обліку, контролю, маркетингу, фінансового обслуговування, служби інформації та безпеки.

Інфраструктура фірми (инфраструктура фирмы)

основні та оборотні фонди, система управління, обліку, контролю, маркетингу, фінансового обслуговування, служби інформації та безпеки.

Інфраструктура як послуга

Інфраструктура як послуга (IaaS, англ. IaaS or Infrastructure - as - a - Service) – надається як можливість використання хмарної інфраструктури для самостійного управління ресурсами оброблення, зберігання, мереж і іншими фундаментальними обчислювальними ресурсами, наприклад, споживач може встановлювати   і   запускати   довільне   програмне   забезпечення,   яке   може включати операційні системи, платформенне і прикладне програмне забезпечення.



Ін’єкції грошові (инъекции денежные)

разові вливання в економіку грошових коштів, капіталовкладень.

Ін’єкції грошові (инъекции денежные)

разові вливання в економіку грошових коштів, капіталовкладень.

Іпотека (ипотека)

різновид застави нерухомого майна з метою одержання позички. І. надає право банку переважного задоволення його вимог до боржника в межах вартості зареєстрованої застави. У випадку неплатоспроможності боржника задоволення вимог кредитора здійснюється з виручки від реалізованого майна.

Іпотека (ипотека)

різновид застави нерухомого майна з метою одержання позички. І. надає право банку переважного задоволення його вимог до боржника в межах вартості зареєстрованої застави. У випадку неплатоспроможності боржника задоволення вимог кредитора здійснюється з виручки від реалізованого майна.

Іпотечні банки (ипотечные банки)

банки, що спеціалізуються на видачі довгострокових позичок під заставу нерухомості

Іпотечні банки (ипотечные банки)

банки, що спеціалізуються на видачі довгострокових позичок під заставу нерухомості

Іпотечний кредит (ипотечный кредит)

довгострокові позички, що надаються під заставу нерухомості - землі і будівель виробничого та житлового призначення. І.к. надається переважно іпотечним банкам. Неповернення заборгованості в строк призводить до втрати позичальником нерухомості і передачі її іншому власнику або банку.

Іпотечний кредит (ипотечный кредит)

довгострокові позички, що надаються під заставу нерухомості - землі і будівель виробничого та житлового призначення. І.к. надається переважно іпотечним банкам. Неповернення заборгованості в строк призводить до втрати позичальником нерухомості і передачі її іншому власнику або банку.

Іпотечний ринок (ипотечный рынок)

ринок іпотечних позикових капіталів, на якому відбувається купівля-продаж іпотечних облігацій, що випускаються торгово-промисловими корпораціями і використовуються для надання кредиту під заставу нерухомості.

Іпотечний ринок (ипотечный рынок)

ринок іпотечних позикових капіталів, на якому відбувається купівля-продаж іпотечних облігацій, що випускаються торгово-промисловими корпораціями і використовуються для надання кредиту під заставу нерухомості.

Іпотечний сертифікат (ипотечный сертификат)

заставне свідоцтво, один з найпоширеніших видів цінних паперів, що котируються на біржі.

Іпотечний сертифікат (ипотечный сертификат)

заставне свідоцтво, один з найпоширеніших видів цінних паперів, що котируються на біржі.

Істеблішмент (истеблишмент)

1. Слово, яким в деяких англомовних країнах іноді характеризують високий рівень прибутків, стійке становище у суспільстві, достатки. 2. Переносно-панівна верхівка, багаті люди.

Істеблішмент (истеблишмент)

1. Слово, яким в деяких англомовних країнах іноді характеризують високий рівень прибутків, стійке становище у суспільстві, достатки. 2. Переносно-панівна верхівка, багаті люди.

ІТКС

ІТКС – інформаційно-телекомунікаційні системи.



А

АІПС (автоматизовані інформаційно-пошукові системи)

АІПС (автоматизовані інформаційно-пошукові системи) – сукупність програмно-апаратних засобів, призначених для автоматизації діяльності, пов’язаної зі зберіганням, передаванням і обробленням інформації.



Абітурієнт

Абітурієнт – громадянин, який має середню (повну), середню професійну або вищу професійну освіту і надходить для подальшого навчання в освітню установу вищої професійної освіти


Абонементна плата

(абонементная плата) – внески, сплачувані за обслуговування чи користування чим-небудь.


Абонент

Абонент – пристрій, юридична особа, фізична особа, що має право на взаємодію з інформаційним об’єктом, що надає послуги: системою, мережею, комплексом.

 


Абонент

(абонент) – особа чи організація, що користується або має право користуватись абонементом.


Абонентська заборгованість

(абонентская задолженность) – несвоєчасна сплата сум зобов’язань абонента за надані йому послуги. У такому разі він може бути позбавлений права надалі одержувати ці послуги, а суми несплати можуть бути стягнені з нього в примусовому порядку.


Абсолютна перевага

(абсолютное преимущество) – досягнення підприємством, фірмою, окремою фізичною особою вищих показників результативності – економічної ефективності діяльності.


Абсолютна рента

(абсолютная рента) – частина додаткової вартості, одержувана землевласником внаслідок монополії приватної власності на землю; надлишок вартості над суспільною ціною виробництва с.-г. продуктів.


Абсолюція

(абсолюция) – постанова суду, за якою підсудний звільняється від покарання.


Авізо

(авизо) – письмове повідомлення клієнта, здебільшого про зміни в розрахункових операціях. До А. вноситься номер, дата та характер виконаної операції, сума і номер рахунка, платник, одержувач та ін. В залежності від способу пересилки А. діляться на поштові і телеграфні.


Аваль

(аваль) – поручництво за векселем, яке робить особа, що бере на себе відповідальність за виконання вексельних зобов'язань якоюсь особою-акцептантом, векселедавцем, індосандом. Оформляється у вигляді гарантійного запису, зробленого авалістом на векселі чи додатковому листі (алонжі) Аваль – вексельна порука, згідно якої аваліст (особа, яка здійснює аваль, у тому числі банк) бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем і яке оформляється гарантійним написом банку на векселі чи на спеціальному додатковому аркуші (алонж) окремо для кожного окремого примірника кожного векселя. Забороняється оформлення авалю одним документом більше ніж на один вексель.


Авальний кредит

(авальный кредит) – застосовується комерційними банками в якості гарантійної послуги. Його призначення - покрити зобов'язання, клієнта, якщо він не зможе виконати їх самостійно. Існує у вигляді різноманітних форм гарантій або доручень: доручення по кредиту, гарантія платежу, гарантія постачання, гарантія надання позики, податкові, митні, судові доручення.


Аванс

(аванс) – грошова сума або натуральна продукція, що видається наперед у рахунок майбутніх платежів, за виконані роботи та надані послуги. Розмір А. становить приблизно 10...15 відсотків від суми угоди або контракту. У разі їх розірвання чи невиконання взятих зобов'язань, А. підлягає поверненню.


Авансова закупівля

(авансовая закупка) – форма комерційно-торговельних операцій, договірних зобов’язань. Сторона, зацікавлена у продажу своїх товарів у вигляді авансових поставок, надає визначеному покупцю партію товару на підставі відповідних договорів. Товари можуть подаватись на засадах передоплати, неповної оплати або авансом з оплатою після продажу товару стороною-покупцем.


Авансовані засоби

(авансированные средства) – кошти, заздалегідь виділені для започаткування, реалізації певних підприємницьких програм, досягнення певних цілей.


Авансований капітал

(авансованный капитал) – грошовий капітал, призначений для придбання засобів виробництва організації (фірми), підприємницької справи, здійснення бізнес-проектів, які в майбутньому мають принести прибуток.


Авансовий вексель

(авансовий вексель) – вексель, який застосовувався в нашій країні протягом 1922-1929 років при взаємному кредитуванні господарських організацій шляхом авансування майбутніх поставок товарів або надання послуг.


Авансовий звіт

(авансовый отчет) – звіт підзвітної особи на бланку типової форми про витрачання грошей, виданих їй наперед юридичною особою для виконання певного службового доручення.


Авансовий платіж

(авансовый платеж) – попереднє надання (перерахування) грошей за товари, послуги до моменту їх одержання або виконання.


Авансування

(авансирование) – економічний процес, в якому витрачені грошові кошти, проходячи різні фази кругообігу вартості, повертаються до свого вихідного пункту з прирощенням у вигляді додаткової вартості продукту. Існують різні напрямки авансування: в поточне виробництво, основні виробничі фонди, наукові розробки. Авансування може здійснюватись за рахунок власних коштів підприємств, кредитів, асигнувань з бюджету.


Аварійний запас

(аварийный запас) – запас, який створюється на підприємстві (окрім страхового запасу) як технічно необхідний резерв матеріалів, палива чи устаткування для ліквідації можливої аварії, а також запобігання ймовірного зупинення виробництва через перебої у постачанні, пов’язані з аваріями за межами підприємства.


Аватарка

Аватарка – малюнок користувача чи головна картинка групи. Персонаж. Втілення користувача у віртуальному світі. Відображає риси характеру користувача або групи, формує перше враження про користувача, групу.


Автаркія

(автаркия) – економічна політика держави, спрямована на господарське відособлення даної країни, створення закритої економіки, що самозабезпечується.


Автентичний

(аутентичный) – дійсний, рівнозначний, той, що ґрунтується на першоджерелі.


Автентичний текст

(аутентичный текст) – офіційний текст міжнародного акту, договору, підписаного уповноваженими представниками і скріпленого печатками відповідних держав.


Автозаповнювання

Автозаповнювання – гнучкий і зручний інструмент автоматичного введення числових і текстових даних, що змінюються в межах заданого інтервалу.


Автоматизація управління (Computer Aided Controlling)

Автоматизація управління (Computer Aided Controlling) – комплекс технічних,   організаційних,   економічних   дій   і   заходів,   реалізація   яких забезпечує зниження або виключення особистої участі людини у здійсненні процесу управління. За змістом – це впровадження нової технології оброблення інформації з застосуванням сучасних засобів обчислювальної техніки, створенням автоматизованої системи управління.


Автоматизм

Автоматизм – здатність людини виконувати інтелектуальні або м’язові дії без постійного контролю свідомості (керовані підсвідомістю).


Автоматизована інформаційна технологія

Автоматизована інформаційна технологія – цілісна технологічна система, що забезпечує цілеспрямоване створення, передавання, збереження і відображення інформаційного продукту з найменшими витратами і відповідно до  закономірностей  того  соціального  середовища,  де  ця  технологія впроваджена.


Автоматизована система

Автоматизована система – організаційно-технічна система, що здійснює автоматизоване оброблення даних і до складу якої входять технічні засоби їх оброблення (засоби обчислювальної техніки і зв’язку), а також методи і процедури, програмне забезпечення та персонал, що здійснює цю діяльність.



Сторінка: (Назад)   1  ...  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  ...  56  (Далі)
  Все