Термінологічний словник


Огляд глосарія за абеткою

Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все

Сторінка:  1  2  (Далі)
  Все

Б

Бібліографічна інформація

Бібліографічна інформація – відомості про документи, необхідні для їх ідентифікації та розвідки.




Бібліографічне посилання

Бібліографічне посилання – сукупність бібліографічних відомостей, що цитуються,   розглядаються   або   згадуються   в   тексті   документа,   іншого документа (його складової частини або групи документів), необхідних і достатніх для його загальної характеристики, ідентифікації та пошуку.



Бібліографічний запис

Бібліографічний запис – бібліографічне повідомлення, зафіксоване в документальній формі. Складається з бібліографічного опису, який у міру потреби  доповнюється  заголовком,  анотацією  або  рефератом, класифікаційними індексами, предметними рубриками, шифрами зберігання документа та іншими елементами.



Бібліографічний опис

Бібліографічний опис – сукупність бібліографічних відомостей про документ, наведених за певними правилами і призначених для його ідентифікації та загальної характеристики.



Бібліографія

Бібліографія – частина системи соціальних комунікацій, що забезпечує підготовку, розповсюдження та використання інформації про документи.



Бібліотечна система

Бібліотечна   система   –   систематизована   сукупність   електронного каталогу та електронних документів, які об’єднані за тематичними та іншими ознаками,   має   додаткові   сервіси   і   можливості,   що   спрощують   пошук документів і роботу з ними. Сучасні бібліотечні системи побудовані за клієнт- серверною   технологією   і   використовуються   в   локальних   чи   глобальних мережах.



Бідність

(бедность)  – стан, за якого основні потреби індивіда або сім'ї перевищують наявні засоби для їх задоволення.


Бізнес

(бизнес) – ініціативна економічна (виробнича, підприємницька, посередницька) діяльність в умовах ринкової економіки, спрямована на створення власної справи для одержання прибутку шляхом використання своєї праці, власних або запозичених коштів.


Бізнес державний

(бизнес государственный) – здійснення державою через засновані нею організації – суб’єкти підприємницької діяльності бізнесово-фінансово-кредитних операцій з метою наповнення державного бюджету шляхом використання власних засобів виробництва, продукції інтелектуальної праці, цінних паперів, фінансових, грошових ресурсів.


Бізнес малий

(бизнес мелкий) – підприємницька діяльність малих фірм, що включає в себе трудову діяльність громадян, які наділені статусом юридичної особи (або не мають його) з метою отримання прибутку. До них належать: приватні індивідуальні, сімейні підприємства, фермерські господарства, які функціонують на правах малого підприємства та інших формах власності з обмеженою кількістю громадян. В Україні до структур малого бізнесу належать підприємства, у яких кількість зайнятих не перевищує: у роздрібній торгівлі – 15 осіб; у галузях невиробничої сфери – 25; у науці – 100; у промисловості і будівництві – 200; в інших галузях виробничої сфери – 50 осіб.


Бізнес підприємницький

(бизнес предпринимательский) – бізнес, об’єктом діяльності якого може бути виробництво продукції, надання послуг, торгівля, комерційно-посередницька діяльність. Все те, що може задовольнити потреби споживачів і пропонується на ринку для придбання, використання, споживання з метою одержання підприємницького прибутку.


Бізнес споживчий

(бизнес потребительский) – найпоширеніший вид бізнесу, який здійснюється переважною більшістю громадян і відображає загальну участь населення у системі ділових економічних відносин. Учасниками споживчого бізнесу виступають також самі підприємці, як споживачі продукції і послуг інших підприємницьких структур.


Бізнес трудовий

(бизнес трудовой) – бізнес громадян, які працюють у різних сферах виробництва і невиробничої інфраструктури за наймом на підставі трудової угоди з власниками чи керівниками відповідних структур – суб’єктів економічних відносин. Діловий бізнесовий інтерес найманих працівників реалізується через їх працю шляхом одержання винагороди за кількість і якість виконаної роботи чи витраченого часу на здійснення певних операцій. Основою трудового бізнесу є приватна власність на робочу силу.


Бізнес-план

(бизнес-план) – документ, у якому подані аналіз і оцінка діючої або запланованої до реалізації програми, заходу дій на підприємстві, характеризує і оцінює фактори, які впливають на ефективність (прибутковість) запланованих дій, акцій. Основними розділами бізнес-плану є: опис бізнес-програми; стратегія бізнес-проекту; оцінка ринку і маркетингова стратегія; характеристика стану виробництва і його функціонування; система управління; визначення джерел формування і напрямів оптимального використання фінансів; факторів і ступенів ризику; оцінка конкурентів; прогноз сильних і слабих сторін бізнес-проекту, альтернативних стратегій його реалізації і досягнення прибутку.


Бізнес-рішення

Бізнес-рішення – система, що забезпечує функціонування бізнесу, вся діяльність якого ґрунтується на Інтернет-технологіях (портали, каталоги, Інтернет-ЗМІ, електронні магазини, аукціони та ін.)



Білети державної скарбниці

(казначейские билеты) – паперові гроші, які випускаються державною скарбницею і не обмінюються на золото та срібло, а також короткострокові зобов'язання державної скарбниці, що перебувають в обігу.


Біоадекватний підручник

Біоадекватний підручник – підручник з біоадекватним (погодженим з природою) викладенням змісту. Найкращим чином пристосований для самостійної роботи. Дозволяє занести навчальну інформацію у довгочасну (тривалу)  пам’ять,  скоротити  у  3-5  разів  час  навчання,  зберегти  ресурси здоров’я.



Біржа

(биржа) – організаційно оформлений, постійно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами і оптова торгівля товарами. Розрізняють валютну, товарну і фондову біржу.


Біржа валютна

(биржа валютная) – спеціалізована біржа, на якій відбувається купівля-продаж іноземної валюти й золота. В основному тут відбувається міжбанківська торгівля валютою. Офіційні біржові котирування є основою розрахунків у банках з їх клієнтами за касовими валютними операціями та платіжними оборотами.


Біржа праці

(биржа труда) – організація, яка здійснює реєстрацію безробітних (центр зайнятості), сприяє їх працевлаштуванню, а також виступає посередником між робітниками та роботодавцем в здійсненні акту влаштування, найму на роботу, забезпечення організації, підприємств трудовими ресурсами.


Біржа товарна

(биржа товарная) – здійснює оптову торгівлю головним чином сировиною, матеріалами і продовольчими товарами. Товари продаються за стандартами або зразками, які мають перелік основних характеристик. До участі в торгах допускаються брокери, біржові маклери, старший маклер, помічники брокерів і біржових маклерів, співробітники біржі. Правила торгівлі здійснюються на основі дотримання таких головних принципів: ціноутворення відбувається тільки на основі дотримання реального попиту і пропозицій, що складаються на основі гласно проведених торгів; об'єктивного використання інформацій; формування взаємовідносин брокерів і клієнтів на договірній основі.


Біржа фондова

(биржа фондовая) – спеціалізована фінансова організація, яка зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу. Створюється як акціонерне товариство, засновниками якого можуть бути торговці цінними паперами. Членами Ф.б. можуть бути юридичні особи, які оплатили на біржі місце з метою укладання угод з цінними паперами Члени біржі користуються такими ж правами, як і акціонери біржі, за винятком права на одержання дивіденду по акціях. Основними операціями Ф.б. є: проведення обліку цінних паперів, їх прийняття, надання рекомендацій по встановленню початкової котирувальної ціни; організація оформлення угод по купівлі-продажу цінних паперів; виконання централізованих взаєморозрахунків в середині біржового ринку цінних паперів; забезпечення правового оформлення угод.


Біржові збори

(биржевое собрание) – зібрання членів біржі (робочий сеанс), під час якого реалізуються операції купівлі-продажу цінних паперів або біржових товарів учасниками зборів безпосередньо чи через брокерів, з можливим укладанням відповідних угод. Проводяться у визначені дні та години. Порядок їх проведення визначається біржовим комітетом.


Біржова сесія

(биржевая сессия) – спеціально встановлений час, інтервал робочого дня, протягом якого здійснюється торгівля на біржі, укладаються угоди.


Біржова спекуляція

(биржевая спекуляция) – здійснення на біржі операцій з цінними паперами з метою одержання спекулятивного прибутку від різниці між курсами на час укладання та реалізації угоди. Головний метод Б.с. – купівля-продаж цінних паперів на строк. Завершується угода не фактичною передачею цінних паперів контрагенту, а оплатою різниці у цінах.


Біржова торгівля

(биржевая торговля) – організація торгівлі товарами, цінними паперами, нерухомістю на біржах або з участю біржі як посередника.


Біржова ціна

(биржевая цена) – ціна на товари, цінні папери, яка складається під час біржової торгівлі з урахуванням кон’юнктури ринку, співвідношення попиту і пропозицій на біржових торгах. Публікується у спеціальних друкованих засобах бірж (найчастіше у біржових бюлетенях).


Біржове мито

(биржевая пошлина) – мито, яке збирає біржовий комітет з тих, хто придбав цінні папери, за право укладання біржових угод (як правило, у розмірі 2 відсотків продажної ціни).


Біржовий бюлетень

(биржевой бюллетень) – періодичний друкований орган біржі, в якому публікуються курси цінних паперів і біржові ціни товарів. Випускається, як правило, щоденно з зазначенням переліку цінних паперів, вищого, нижчого і заключного курсу по кожному виду цінних паперів.


Біржовий комітет

(биржевой комитет) – орган управління біржею. Обирається загальними зборами членів біржі на обумовлений час. Визначає економічну політику та основні напрями діяльності біржі, здійснює контроль за роботою структурних підрозділів.


Біржовий курс

(биржевой курс) – продажна ціна цінних паперів. Б.к. безпосередньо залежить від розміру дивіденду, а опосередковано – від норми позичкового процента. Номінальна ціна акції на Б.к. не впливає, тому що вона (акція) не підлягає викупу підприємством, яке її випустило. Б.к. облігації залежить від її номінальної ціни, він тим вищий, чим ближче строк викупу.


Біржовий маклер

(биржевой маклер) – офіційний комерційний співробітник біржі, який бере участь у біржових операціях як організатор акцій купівлі-продажу товарів, цінних паперів і в укладенні та реєстрації біржових угод.


Багатоагентні системи

системи, основними компонентами яких є множина програмних модулів (інтелектуальних агентів), які виконують свої функції на вузлах комп’ ютерної мережі у взаємодії між собою та серверною частиною системи

Багатовимірний динамічний аналіз даних

концепція інтерактивного аналізу, що спирається не тільки на багатовимірний погляд на дані з боку

кінцевого  користувача,  але  й  багатовимірне  подання  даних  у  цільовій  базі даних.


БАГАТОМОВНІ МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ

БАГАТОМОВНІ МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ - міжнар. угоди, що складаються з різномовних автент. текстів. Двосторонні договори укладаються, як правило, мовами сторін, але, для поліпшення умов тлумачення, можуть містити третій текст мовою, яку обирають сторони. Саме цей текст має вищу силу в разі виникнення спорів щодо тлумачення договору. Обмежено багатосторонні угоди можуть мати рівно автент. тексти (рівнозначні за юрид. силою) мовами сторін або мовами, які сторони обирають за спільною згодою. Напр., у Маастрихтському договорі 1992 про створення Європейського Союзу, який є обмежено багатосторонньою угодою (на 1997 його підписали 15 країн), зазначається: «Цей договір укладено в одному оригінальному примірнику нідерландською, англійською, французькою, німецькою, грецькою, ірландською, італійською, португальською та іспанською мовами, причому текст кожною з цих мов є рівно автентичним». Багатосторонні договори універсального характеру, які укладаються у межах і під егідою ООН, містять рівно автентичні тексти 6 мовами: англ., араб., ісп., кит., рос, французькою. Укладення міжнар. угод багатьма мовами є виявом тенденції до універсальності міжнар. правопорядку. Багатомовність договору створює більше зручностей для сторін, які отримують тексти рідними мовами, а також у випадку багатостор. угоди, укладеної визнаними дип. мовами, де вміщено текст мовою, яку сторони вважають найбільш прийнятною для себе. Визнання різномовних текстів рівно автентичними означає, що вони мають рівну юрид. силу і на цій підставі застосовуються для тлумачення і здійснення положень договору. Юрид. рівнозначність різномовних текстів, яка презюмується, не означає мовно-се-мант. ідентичності, адже для різних мов характерні різні засоби передачі юрид. і політ, реалій у різних правових системах. Міжнародна практика виробила ряд прийомів для різномовних автент. текстів міжнар. угод, що застосовуються з метою запобігання розбіжностям між текстами (їх паралельна розробка, мікро- та макроаналіз, визначення понять тощо). Для договорів, що мають єдиний за змістом текст, який дублюється різними мовами, використовують особливі принципи тлумачення цих текстів (рівної достовірності; рівної сили; встановлення єдиного змісту всіх текстів). Якщо сторона не має тексту договору своєю мовою, вона робить і публікує його офіц. переклад для внутр. застосування. У разі констатації розбіжностей між офіц. перекладом і різномовним автент. текстом міжнар. угоди вищу силу має останній, саме він підлягає застосуванню.


БАГАТОСТОРОННІЙ МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР

БАГАТОСТОРОННІЙ МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР - договір, в якому беруть участь принаймні три учасники — суб'єкти міжнар. права. Б. м. д. бувають з обмеженим числом учасників або ж мають універсальний характер. Обмежені Б. м. д. — такі, в яких участь нових д-в залежить від 24 згоди всіх учасників. Ці договори можуть бути регіональними і нерегіональними. Приклад нерегіонального обмеженого Б. м. д. — Північноатлантичний договір 1949, за яким ств. Організацію Північноатлантичного договору (НАТО), що об'єднує д-ви Європи та Пн. Америки. Регіональним обмеженим Б. м. д. є Маастрихтський договір 1992, який є водночас Статутом Європейського Союзу — міжнар. організації, що налічує 15 членів — європ. держав (1996). Важливу роль у зміцненні міжнар. співробітництва, розв'язанні глоб. проблем безпеки, екології, захисту прав людини, використанні просторів та ресурсів Світового ок. і космосу та ін. відіграють Б. м. д. універсального характеру, що кваліфікуються також як загальні. Такими є договори, що стосуються кодифікації та прогрес, розвитку міжнар. права, або ті, об'єкт та цілі яких становлять інтерес для міжнародного співтовариства в цілому. Такі договори відкриті для участі всіх членів міжнар. співтовариства держав. Прикладом загальних Б. м. д., які мають особливе значення для людства, є Міжнародні пакти про права людини. Низка універсальних Б. м. д. кодифікац. характеру містить загальновизнані норми міжнар. права, в т. ч. його імперативні норми. Це Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969, Конвенція ООН по морському праву 1982 та ін.


База

(база) – 1. Сукупність цифрових значень, які належать до конкретного часу й використовуються як основа для порівняння з іншими аналогічними показниками. 2. Будівля (приміщення) – місце складування товарів, перебування (базування людей).


База даних аналітична

База  даних  аналітична –  база  даних,  яка  містить  інформацію,  що одержана з інших баз даних у формі підсумкової інформації та становить найбільший інтерес для користувача або групи користувачів.



База даних1 (БД)

База  даних1    (БД)  –  об’єктивна  форма  представлення  й  організації сукупності даних (статей, розрахунків і т. ін.), систематизованих так, щоб ці дані могли бути знайдені та оброблені за допомогою ЕОМ; 2) сукупність взаємозалежних даних, що характеризуються можливістю використання їх для багатьох додатків, можливістю одержання і модифікації необхідної інформації, мінімальною надмірністю інформації, а також загальним керованим способом пошуку.


База даних

(база данных) – сукупність інформаційних матеріалів, числових даних, значень, згрупованих за певними ознаками, які використовуються в аналізі й прогнозуванні.


База даних ,

 

База даних – це набір організованої певним чином і зв’язаної між собою інформації про деякий об’єкт, в якій забезпечується пошук цієї інформації.



База даних багатовимірна

База даних багатовимірна – база даних, що підтримує багатовимірну модель даних на концептуальному рівні та призначена для інтерактивного аналітичного оброблення агрегованих історичних і прогнозованих даних. Використовується в підсистемах з OLAP (Оп-Line analitical processing) – оперативним аналітичним обробленням даних.



База даних покупців

(база данных покупателей) – згрупований за певними ознаками, доступний обсяг інформації про покупців, що постійно змінюються й доповнюються. Використовується для таких маркетингових цілей, як створення основної групи оптових та індивідуальних покупців, характеристики їх попиту на товари та послуги, а також ефективність відносин торговельної організації з покупцями. Використовується для прогнозування, розробки ринкової стратегії фірми.


База даних2

База даних2   – іменована сукупність даних, що відображає стан об’єктів та  їх  відношень  у  визначеній  предметній  області.  БД  можуть використовуватися одним користувачем або їх колективом через відповідні програмно-iнформацiйнi компоненти системи.


База даних3

База даних3   – впорядкований набір логічно взаємопов’язаних даних, що спільно використовується, який призначений для задоволення інформаційних потреб   користувачів.      Головним   завданням   бази   даних   є   гарантоване збереження значних обсягів інформації (записів даних) та надання доступу до неї користувачеві або ж прикладній програмі.


База знань

База знань – центральна частина експертної системи, в якій зберігаються факти і правила для виведення нових фактів.



База контракту

(база контракта) – визначена двостороннім біржовим контрактом кількість різновидів товарів, представлена на продаж за ціною, що дорівнює базисній ціні, за якою товар котирується на біржі.


Базар

(базар) – 1. Спеціально відведене місце у населених пунктах для демонстрації товарів повсякденного попиту. 2. Періодичні торги, які організуються в закритих приміщеннях і на майданах у приурочені до певних подій дні. Напр., книжковий, шкільний, ялинковий.


Базис

(базис) – 1. У біржовій практиці надбавка до первинної (базисної) ціни біржового котирування або знижка з неї, що є предметом торгів. Вона залежить від споживчих якостей товару, умов поставки тощо. 2. Сукупність виробничих відносин суспільства (держави) у певний час, що відповідають характеру та  розвиткові продуктивних сил даного суспільства.


Базисна валюта

(базисная валюта) – валюта, яка є базовою, зрівняльною відносно курсу, до якого встановлюється котирування інших валют (напр., долар США, Євро).


Базисна умова поставки

(базисное условие поставки) – визначені зовнішньоекономічними контрактами, угодами умови поставок експортної продукції, якими передбачаються розподіл зобов’язань: види документів, порядок їх оформлення, сум і строків оплати, розподіл транспортних, митних, страхових та інших витрат, відповідальність за збереження вантажу тощо.


Базисна ціна

(базисная цена) – ціна певного товару відповідної якості, розміру, хімічного складу. Фактична ціна відрізняється від Б.ц., а тому застосовуються надбавки і знижки до Б.ц. Відхилення фактичних цін від Б.ц. визначається умовами реалізації товару і станом економіки країни.


Базисний прибуток

(базисная прибыль) – розрахунковий, очікуваний прибуток поточного звітного року, який береться, як правило, при розрахунках основних показників економічної ефективності діяльності підприємства, організації та оцінці прогностичних величин.


Базова освіта

Базова  освіта  –  суспільно  необхідний  рівень  загальноосвітньої підготовки, який передбачає всебічний розвиток і ціннісно-етичну орієнтацію особистості, формування загальнокультурної основи її освіти, громадянського та професійного становлення.



Базова рентабельність

(базовая рентабельность) – рентабельність попереднього року, яка використовується при плануванні прибутку за допомогою аналітичного методу. Визначається як відношення базового прибутку з порівняльної або усієї товарної продукції за звітний період до її повної собівартості.


Базова ставка банку

(базовая ставка банка) – річна процентна ставка банку, яку він визначає як розмір плати у відсотках за різноманітні види його кредитів.


Базовий рік

(базисный год) – рік, який береться як основний, відправний, базовий при аналізі динаміки розвитку економічних показників.


Бакалавр

Бакалавр – кваліфікація (ступінь), присвоюється випускнику вищого навчального закладу (реалізовує перший ступінь вищої професійної освіти), що успішно  пройшов підсумкову атестацію і  захистив  випускну кваліфікаційну роботу.



Баланс

(баланс) – в економіці – система взаємопов'язаних показників, що характеризують наявність матеріальних, трудових, грошових ресурсів та їх використання. Баланс може бути плановим або звітним.


Баланс бухгалтерський

(баланс бухгалтерский) – одна з найважливіших форм бухгалтерської звітності, що відображає стан, обсяги, склад, розміщення, використання і джерела формування матеріальних, фінансових засобів підприємств, організацій, установ різних форм власності на певну дату – найчастіше на кінець і на початок облікового (звітного) періоду. Він складається з двох частин: активної (лівої) та пасивної (правої). Активи відображають склад і розміщення засобів підприємства (фірми), а пасиви – джерела їх утворення і розміщення.


Баланс доходів і витрат

(баланс доходов и расходов) – система показників, яка характеризує джерела та обсяги утворення і використання фінансових ресурсів окремого регіону, держави в цілому. Використовується для розрахунків попиту населення і можливостей його задоволення, визначення обсягів грошових платежів та грошового обігу загалом.


Баланс консолідований

(баланс консолидированный) – інтегрований сукупний баланс групи підприємств – юридичних осіб – асоційованих членів корпорацій або зведений балансовий звіт про комерційно-фінансову діяльність головної компанії з дочірніми компаніями, філіями.


Баланс ліквідаційний

(баланс ликвидационный) – бухгалтерський звітний баланс, що відображає матеріально-фінансовий стан підприємства, організації чи іншої структури на дату припинення її діяльності. Складається ліквідаційною комісією і затверджується власником підприємства або іншим органом, що прийняв рішення про ліквідацію.


Баланс оборотних засобів

(баланс оборотных средств) – баланс співвідношень формування і надходження оборотних засобів, з одного боку, та їх витрат (видатків) – з другого, за певний період.


Баланс основних фондів

(баланс основных фондов) – система показників, яка характеризує рух основних фондів за планом або звітом. Є складовою частиною балансу народного господарства країн з централізованою плановою економікою.


Баланс платежів

(баланс платежей) – статистична система, в межах якої відображаються всі операції між економікою даної країни та економікою інших країн за певний період (місяць, квартал, рік). Складається у національній валюті країни згідно з рекомендаціями МВФ. Використовується для визначення валютних курсів, для врівноваження попиту й пропозиції іноземної валюти. Знаходиться у стані рівноваги, коли національна економіка добре пристосована до світової економіки.


Баланс попиту й пропозиції

(баланс спроса и предложения) – двостороння система згрупованих економічних показників, які характеризують обсяги, структуру й співвідношення між потребою в товарах і послугах, що відображається в платоспроможному попиті споживачів, і пропозицією, яка складається з суми усіх товарів, що знаходяться на ринку або можуть бути просунуті на ринок.


Баланс робочого часу

(баланс рабочего времени)баланс, що фіксує ресурси робочого часу працівників компанії і його використання у виді таблиці розподілу робочого часу. Б.р.в. дозволяє виявити резерви використання робочого часу.


Баланс руху капіталу

(баланс движения капитала) – розрахунковий документ показників притоку матеріальних і фінансових засобів у країну та їх вибуття з країни.


Баланс сальдовий

(баланс сальдовый) – баланс цифрових значень розрахункових залишків бухгалтерського обліку на певну дату.


Баланс торговий

(баланс торговый) – співвідношення вартості експорту та імпорту товарів країни за певний проміжок часу.


Балансова вартість

(балансовая стоимость) – вартість основних та оборотних коштів підприємства на певний час. Розраховується, як початкова вартість придбаного капіталу, за якою він обліковується у балансі за мінусом нагромадженої суми зносу.


Балансовий звіт

(балансовый отчет) – звіт про основні показники ефективності функціонування суб’єктів підприємницької діяльності, формування їх активів (надходжень і нагромаджень матеріальних коштів), пасивів і чистої вартості власного капіталу за певний час.


Балансовий лист

(балансовый лист) – документ, у якому зафіксовані кошти, що знаходяться на балансі.


Балансовий прибуток

(балансовая прибыль) – прибуток підприємства від усіх різновидів його виробничої і невиробничої діяльності, відображений у бухгалтерському балансі. Включає прибуток від реалізації продукції і фінансових операцій. Це важливе джерело самофінансування підпри­ємства.


Балансовий рахунок

(балансовый счет) – реальні кошти, сконцентровані на банківському рахунку суб’єкта підприємницької діяльності або іншої юридичної особи.


Балансовий трансферт

(балансовый трансферт) – документально підтверджене власником цінних паперів право передачі його власності (цінних паперів) іншому власникові без зазначення особи, якій вона передається.


Бан

Бан (від англійського ban – забороняти) – жаргонний вислів. 1) спосіб покарання адміністрацією сайту за некоректну поведінку користувача або використання спамерських прийомів, який полягає у видаленні облікового запису з бази, відновлення якого не гарантовано і, як правило, вимагає особистого  листування  з  адміністрацією  і  в  будь-якому  випадку  займає тривалий час; 2) видалення учасника з групи за некоректну поведінку через занесення його до чорного списку. Учасник групи, якого занесено до чорного списку, не має можливості потрапити до групи. Після виведення з чорного списку, учасник у групі автоматично не відновлюється.



Бан-лист

Бан-лист – список користувачів, які за некоректну поведінку та з інших причин, заблоковані. Користувачі занесені до Бан-листа не можуть відправляти повідомлення та переглядати інформацію.



Банер1

Банер1  – це вид реклами на веб-сторінках, який виглядає як статична картинка або нескладний мультфільм. Зазвичай ця картинка є посиланням. За її допомогою   можна   перейти   на   рекламований   сайт   або   на   сторінку   з детальнішою   інформацією   про   рекламований   товар   (ця   дія   називається "Перехід по банеру" або "клік"). Ще бувають банери, які засновані на технології Flash.



Банер2

Банер2 – графічне зображення, аналогічне рекламному модулю в пресі, яке містить анімовані (зрідка відео-) елементи, а також є гіперпосиланням на сайт рекламодавця або сторінку з додатковою інформацією.



Банерна реклама

Банерна реклама – популярний спосіб реклами в Інтернеті з використанням графічних зображень рекламного характеру – банерів. Збільшує відвідуваність сайтів, на які переадресовує користувачів, покращує імідж компаній, товарів і послуг.



Банк

(банк) – установа, що акумулює грошові кошти і нагромадження, надає кредити, здійснює грошові розрахунки, облік векселів, емісію грошей та цінних паперів, операції з золотом, іноземною валютою тощо. За функціями і характером операцій банки розподіляються на емісійні, комерційні, інвестиційні, іпотечні, ощадні та інші. В Україні функціонує дворівнева банківська система. На першому рівні працює Національний банк України, на другому – комерційні банки різних форм власності, спеціалізації та сфери діяльності.


Банк даних

Банк    даних –    сукупність    декількох    баз    даних    та    комплексу інформаційних, програмних і технічних засобів, що забезпечують накопичення, поновлення, коригування та багатоаспектне використання даних.



Банк інвестиційний

(банк инвестиционный) – комерційний банк, який спеціалізується на придбанні та реалізації виробничих організацій (корпорацій). Його основні фінансові ресурси та прибутки формуються здебільшого за рахунок торгівлі власними акціями.


Банк іпотечний

(банк ипотечный) – банк, який спеціалізується на операціях з надання довгострокових кредитів під заставу нерухомості, в основному на будівництво житлових і виробничих споруд, під порівняно  високі відсоткові ставки.


Банк комерційний

(банк коммерческий) –банк, який здійснює універсальні банківські операції з різними організаціями, установами здебільшого за рахунок власних коштів та залучення кредитних ресурсів своїх клієнтів. Становлячи переважну більшість у загальнонаціональній банківській системі, вони є базовою основою кредитної системи держави.


Банк офшорний

(банк оффшорный) –банк, який розміщений в офшорній зоні, і який не підпорядковується національній банківській системі. Всі операції ведуться без будь-яких обмежень у національних валютах з урахуванням котирувань відповідно до кон’юнктури міжнародного валютного ринку.


Банк-гарант

(банк-гарант) – банк, що поручився за свого клієнта. Видає гарантії за дорученням та за рахунок клієнтів, а також банків-кореспондентів, відповідає перед кредитором за виконання боржником його платіжних зобов'язань за контрактом.


Банк-дилер

(банк-дилер) – комерційний     банк, що здійснює операції з реалізації державних цінних паперів на фондових ринках.


Банк-кореспондент

Банк-кореспондент – банки в різних містах чи країнах, між якими існує домовленість про взаємовигідне обслуговування клієнтів.


Банківські білети

(банкноты, банковские билеты) – різновид кредитних грошей. Випускаються центральними банками для кредитування економіки держави відповідно до приросту офіційних золото-валютних резервів. Забезпечення Б.б. державними позичками (зобов'язаннями) викликає перевищення банкнотного обігу над потребами держави та народного господарства у наявних грошах, а також знецінення Б.б., що наближає сучасні Б.б. до паперових грошей.


Банківські монополії

(банковские монополии) – найбільші банки та їх об'єднання в країнах з розвинутою економікою. Характеризуються високим ступенем концентрації і централізації банківського капіталу.


Банківські офшорні зони

(банковские оффшорные зоны) – світові фінансові центри, котрі володіють географічною та юридичною екстериторіальністю і використовуються їх учасниками для проведення банківських операцій з нерезидентами на умовах, відмінних від наявних на внутрішньому національному ринку капіталів.


Банківські ресурси

(банковские ресурсы) – сукупність коштів, що знаходяться у розпорядженні банків і використовуються ними для кредитних, інвестиційних та інших активних операцій. Діляться на власні та залучені.


Банківська гарантія

(банковская гарантия) – поручительство (запорука) банку-гаранта за свого клієнта. Означає, що банк бере на себе зобов’язання здійснити платіж за свій рахунок у разі неможливості сплати клієнтом у строк  платежів за договором. Видається банком клієнту під його відповідні майнові забезпечення.


Банківська документація

(банковская документация) – сукупність документів, що використовуються банком і прислуговується письмовими свідоцтвами виконаних операцій і обгрунтуванням відображення операцій в бухгалтерському обліку.


Банківська таємниця

(банковская тайна) – відомості, що не підлягають розголошенню. До них належать відомості про стан рахунків клієнтів та виконуваних операцій. Б.т. є різновидом комерційної таємниці, яка полягає в тому, що фірми і банки приховують одне від одного відомості про операції з метою одержання вищих прибутків.


Банківська таємниця2

Банківська таємниця – інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.


Банківський баланс

(банковский баланс) – бухгалтерський баланс, який відображає стан залучених та власних коштів, їх джерела, розміщення в кредитних та інших операціях. За даними балансу здійснюється контроль за формуванням та використанням банківських ресурсів, станом кредитних, розрахункових, касових та інших банківських операцій.



Сторінка:  1  2  (Далі)
  Все