Термінологічний словник


Огляд глосарія за абеткою

Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все

Сторінка:  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  ...  21  (Далі)
  Все

З

ЗІТКНЕННЯ СУДЕН

ЗІТКНЕННЯ СУДЕН - поширений вид аварій морських суден. Норми міжнар. морського права спрямовані на запобігання 3. с, а також регулюють питання крим. і цив. відповідальності у випадку 3. с, відшкодування завданих збитків, надання допомоги потерпілим тощо. Згідно з Конвенцією про відкрите море 1958 кожна д-ва зобов'язана вживати всіх необхідних заходів для забезпечення безпеки суден, що плавають під її прапором (зокрема, дотримуватися правил користування сигналами, підтримання зв'язку та запобігання зіткненню). Конвенція ООН по морському праву 1982 передбачає, що капітан, офіцери та екіпаж судна повинні бути повністю ознайомлені з уживаними міжнар. правилами з питань запобігання 3. с. Міжнар. конвенція про підготовку та диплому-вання моряків і несення вахти 1978 встановлює обов'язкові мінімальні знання, якими повинні володіти капітан та члени екіпажу з метою запобігання 3. с. Міжнар. правила запобігання 3. с. на морі (1972) регламентують дії суден за різних умов плавання (зокрема, вибір безпечної швидкості, дії для запобігання зіткненню та ін). У разі 3. с. капітани кожного із суден, що зіткнулися, зобов'язані після зіткнення, наскільки це можливо за умови безпеки своїх пасажирів, екіпажу і судна, надати допомогу ін. судну, його пасажирам і екіпажу, повідомити 176 один одному назви суден, порти приписки, а також порти відправлення і призначення або найближчий порт, в який судно зайде. За невиконання зазначених обов'язків капітан несе відповідальність згідно із зак-вом відповідної країни. Судновласник не несе відповідальності за невиконання капітаном судна обов'язків надання допомоги після 3. с. Питання цив. відповідальності при 3. с. (у т. ч. відшкодування заподіяної шкоди) визначаються нормами міжнар. приват. морського права, зокрема положеннями Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо зіткнення суден 1910, Міжнар. конвенції з уніфікації деяких правил щодо цивільної юрисдикції у справах про зіткнення 1952.


ЗАІНТЕРЕСОВАНІ ОСОБИ СТОСОВНО БОРЖНИКА

ЗАІНТЕРЕСОВАНІ ОСОБИ СТОСОВНО БОРЖНИКА (англ. interested persons in relation to the debtor [ˈɪntrɪstɪd ˈpɜːsnz ɪn rɪˈleɪʃən tə ðə ˈdetə]) - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника (джерело: Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 № 2343-XII


Забалансові операції (забалансовые операции)

операції за балансовими розрахунками, що не відображаються у балансі банку. До таких операцій належать інкасо цінних паперів, зберігання банківської звітності і цінних паперів, операції зі зберігання грошей і цінностей (складські операції).

Забанювання, забанити

Забанювання, забанити – видалення аккаунта за некоректні дії користувача.



Забезпеченість кредиту (обеспеченность кредита)

один з основних принципів банківського кредитування, що означає сукупність умов, зобов’язань, які дають кредитору впевненість у тому, що борг буде повернутий.

Забезпечення (обеспечение)

сукупність заходів і коштів, створення умов, що сприяють нормальному здійсненню економічних процесів, реалізації запланованих програм, проектів, підтримці стабільного функціонування економічної системи та її об’єктів, усуненню порушень нормативних актів.

Забезпечення грошей (обеспечение денег)

сукупність матеріальних та інших благ, які знаходяться у сфері обігу і служать матеріальною основою обігу нерозмінних грошових знаків. Проблема забезпечення їх зводиться до постійного

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ (англ. collateral [kəˈlat(ə)r(ə)l]) - цінні папери або інше забезпечення, передане позичальником кредитору в заставу за наданий кредит чи за іншими борговими зобов’язаннями. У випадку, коли позичальник не виконує свої зобов’язання щодо обслуговування боргу, кредитор може звернути стягнення на предмет застави, вступити у володіння ним і реалізувати його для забезпечення виконання фінансових зобов’язань позичальника


Забезпечення кредиту (обеспечение кредита)

товарно-матеріальні цінності, які служать кредиторові заставою повного і своєчасного повернення боржником одержаних у позику засобів та оплати йому належних процентів. Кредит забезпечують: відповідні гарантії, документи, наявні депозити, комерційні векселі тощо.

ЗАБЛОКОВАНІ КОШТИ

ЗАБЛОКОВАНІ КОШТИ (англ. blocked funds [blɒkt fʌndz]) - кошти, заблоковані Національним банком на кореспондентському рахунку банку, відкритому в Національному банку, у розмірі наданого банку кредиту овернайт без забезпечення та процентів за користування ним відповідно до нормативно-правового акта Національного банку про регулювання ліквідності банків України (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909


Заборгованість за відсотками (задолженность по процентам)

сума процентів, нарахована на розмір заборгованості з основного боргу і ще не виплачена на певну дату.

Заборгованість капітальна ( задолженность капитальная)

зовнішня заборгованість, за якою термін оплати ще не настав.

Заборгованість кредиторська ( задолженность кредиторская)

гроші, що підлягають поверненню підприємством (фірмою) юридичним чи фізичним особам, у яких позичені і яким вони не виплачені. Заборгованість кредиторську складають в основному невиплачені податки і заробітна платня, невнесені страхові внески, несплачені борги тощо.

Заборгованість пролонгована (задолженность пролонгированная)

заборгованість господарської організації щодо позик, наданих банком, сплату яких відстрочено на певний термін. Пролонгування здійснюється банком щодо позик, забезпеченими матеріальними цінностями.

Заборгованість прострочена (задолженность просроченная)

1. Заборгованість підприємств і організацій різних форм власності, а також окремих громадян установами банку щодо кредиторів, строк сплати яких настав, або минув. 2. Заборгованість юридичних або фізичних осіб підприємствам, організаціям, установам тощо щодо податкових платежів, відрахувань від прибутку за товари, надані послуги або виконані роботи, строк сплати яких настав або минув.

Забороні тарифи (запретительные тарифы)

високі ставки ввізного мита, встановлені з метою захисту внутрішнього ринку від ввезення окремих іноземних товарів.

Заборона (запрещение)

неможливість виконання конкретних дій, робіт, операцій, зумовлена законодавчими, нормативними документами або рішенням відповідних керівників.

ЗАБОРОНА ПОДВІЙНОГО ПОКАРАННЯ

ЗАБОРОНА ПОДВІЙНОГО ПОКАРАННЯ - (лат. non bis in idem, букв. — не двічі за те саме) — правило, яке означає, що не можна двічі карати одну й ту саму особу за одне і те саме діяння. 3. п. п. належить до т. з. правових аксіом, які склалися у процесі розвитку принципів права і відтворені у багатьох міжнар. док-тах про права людини. Так, згідно з п. 7 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 ніхто не повинен бути вдруге засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до чинного закону або крим.-процес, права кожної країни. За Конституцією України «ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення» (ст. 61). Правило 3. п. п. закріплене і в ін. актах зак-ва України. Зокрема, за кожне порушення труд, дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення (ст. 149 Кодексу законів про працю України). Принцип 3. п. п. не поширюється на випадки поєднання різних видів юрид. відповідальності за одне й те саме правопорушення. Так, покарання за скоєння крим. злочину передбачає крим. і цив.-правову відповідальність за заподіяну цим злочином майнову шкоду. Так само «накладене на військовослужбовця дисциплінарне стягнення за вчинений злочин не звільняє його від кримінальної відповідальності» (ст. 48 Дис-цип. статуту ЗС України).


ЗАБОРОНА ПРОПАГАНДИ ВІЙНИ

ЗАБОРОНА ПРОПАГАНДИ ВІЙНИ - норма міжнародного права, спрямована на реалізацію принципу заборони застосування сили та погрози силою. ГА ООН 3.ХІ 1947 ухвалила резолюцію «Про заборону пропаганди війни», де поширення будь-яких відвертих закликів у засобах масової інформації і прилюдних виступах окр. фіз. осіб до нападу із застосуванням ЗС на ін. д-ви кваліфіковано як порушення принципів Статуту ООН і запропоновано всім д-вам визнати такі заклики кримінальним злочином. Ця норма отримала заг. визнання і перетворилася внаслідок практики держав на звичаєву норму. В договірній формі вона закріплена в п. 1 ст. 20 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966, де передбачено зобов'язання держав-учасниць ухвалити закон про заборону будь-якої пропаганди війни. Україна на виконання міжнар.-правових зобов'язань включила до ст. 63 свого Крим, кодексу норму про покарання за публічні заклики до аг-рес. війни або розв'язування воєнного конфлікту як за тяжкий крим. злочин. У сучас. умовах особливого значення набуває заборона пропаганди ядер, війни, косм. війни та ін. застосування зброї масового знищення. Щодо заборони ядер, війни, то така норма проголошена в резолюціях ГА ООН, але заг. визнання не набула і не стала звичаєвою нормою. Не має вона і договірного закріплення.


ЗАБОРОНА ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ

ЗАБОРОНА ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ - визнання у міжнар. праві протиправності застосування ядер, зброї та заборона її існування в цілому. Необхідність 3. я. з. виникла після атомного бомбардування США япон. міст Хіросіми і Нагасакі наприкінці Другої світової війни. Сучасна ядерна зброя, що досягла великого рівня удосконалення, включаючи засоби її доставки, здатна знищити людську цивілізацію разом з навкол. природ, середовищем. Про це свідчать результати досліджень, проведених ученими багатьох країн і узагальнено втілених у понятті «ядерна зима», в якому міститься достовірна картина катастрофічних для людства наслідків ядер, війни з огляду на клімат, та біол. фактори. Ці наслідки дорівнюють катастрофам планетар. характеру, оскільки застосування ядер, зброї пов'язано з тотальним порушенням природ, законів планети Земля, які визначають життєдіяльність твар, та росл, світу. До того ж, досі не існує засобів запобігання ядер, нападу, і жодна країна не може надійно та ефективно протистояти йому, в т. ч. країни «ядерного клубу» — США, Великобританія, Росія, Франція і Китай, які офіційно володіють ядер, зброєю. Ядерна зброя за своїми характеристиками є не тільки зброєю масового знищення, подібно до хім. та біол. зброї, заборонених міжнар. правом, а й зброєю, яка незмірно перевищує своїми уражуючими властивостями всі відомі види озброєнь. Міжнар. співтовариство доклало чимало зусиль для визнання ядер, зброї такою, що суперечить загальнолюд. цінностям, найважливішою серед яких є безумовне право народів на існування (життя), і заборони її як нелюдського та варвар, засобу ведення війни, включаючи застосування її першими. Так, у багатьох резолюціях ГА ООН наголошено, що застосування ядер, зброї було б безпосе-ред. порушенням Статуту ООН. Будь-яка д-ва, яка наважилася б застосувати таку зброю, діяла б усупереч законам гуманності, тобто міжнар. гуманітарному праву, і скоїла б злочин проти людяності і цивілізації. Особливо наголошувалося, що відмова від застосування ядер, зброї першими є найважливішим і найневідкладнішим заходом у запобіганні ядер, війні. Засуджено також розробку, розповсюдження і пропаганду політ, та воєн, доктрин і концепцій, які обґрунтовують не лише «правомірність» застосування ядер, зброї першими, а й «допустимість» ядер, війни взагалі. Однак досі немає конвенційної норми, яка безпосередньо забороняла б застосування ядер, зброї. Не зміг чітко визначити правовий статус ядер, зброї і Міжнародний суд ООН, який у ряді своїх рішень та консультат. висновку (1974, 1995, 1996) розглядав дане питання у зв'язку з визначенням законності застосування ядер, зброї та випробуваннями цієї зброї Францією. Але з погляду міжнар. гуманітарного права уражуючі властивості ядер, зброї повністю і без жодних застережень підпадають під дію існуючих у ньому обмежень і заборон на використання д-вами (воюючими сторонами) засобів і методів ведення воєнних дій та їх зобов'язань поважати права людини. Ці обмеження, заборони та зобов'язання містяться у таких основополож. актах міжнар. гу-манітар. права, як Петербурзька декларація 1868, Гаазькі 143 конвенції 1899 і 1907, Женевський протокол 1925, Женевські конвенції 1864, 1929 і 1949 та Додаткові протоколи до останніх 1977, а також у Конвенції про заборону розробки, виробництва і нагромадження запасів бактеріологічної (біологічної) і токсин, зброї та про їх знищення 1972 й Конвенції про заборону хімічної зброї 1993. Норми цих док-тів забороняють застосовувати зброю невибіркової дії, яка може завдати надмірних страждань. Отже, ці конвенц. норми не можуть розглядатися такими, що дозволяють застосування ядер, зброї, яка не може не мати вказаної дії. Тлумачення за аналогією поширюється і на ін. звичаєві та конвенц. норми міжнар. гума-нітар. права, з яких випливає неправомірність застосування ядер, зброї. Зокрема, ра-діоакт. випромінювання при ядер, вибуху повинно прирівнюватися до дії заборонених ними отруйних, шкідливих та смертоносних речовин, оскільки його дія навіть значно перевищує ефект останніх. Застосування ядер, зброї призвело б до знищення меж між комбатантами і цив. населенням, військ, і цив. об'єктами (до останніх належать й атомні електростанції), неможливості гуманітар. захисту жертв збройних конфліктів у цілому. Це означало б також не тільки порушення основополож. принципів і норм міжнар. гуманітар. права, що мають імперат. характер (jus cogens), а й заперечення його як такого. В умовах неврегульованості правового статусу ядер, зброї тлумачення протиправності її застосування за аналогією є цілком виправданим, оскільки такий підхід дає можливість у рамках міжнар. гуманітар. права хоча б частково розв'язати проблему 3. я. з. У Декларації Мартенса (увійшла до Гааз, конвенції 1907, яка виходила із швидкого розвитку військ, техніки), зазначено, що у випадках, не врегульованих прийнятими нормами (до яких, безперечно, можна віднести 3. я. з.), людська особа залишається під охороною принципів гуманності і, зокрема, «під охороною та дією засад міжнародного права, що випливають із встановлених між цивілізованими народами звичаїв, законів людяності та вимог суспільної свідомості». Важливими етапами на шляху розв'язання проблеми 3. я. з. стали прийняття Договору про заборону ядерної зброї в Латинській Америці 1967, відомого як договір Тлателолко, та схвалення ГА ООН Договору про нерозпов-сюдження ядерної зброї 1968. Вагомий внесок у справу 3. я. з. зробила Україна, яка 1991 після здобуття незалежності проголосила себе без'ядерною зоною і відмовилася від ядер, зброї, розміщеної на її території під час перебування у складі СРСР. Ця зброя (бл. 20 % стратег, арсеналу Союзу) втричі перевищувала ядерні боєзапаси Великобританії, Франції і Китаю, разом узяті. 23.V 1993 Україна підписала Лісабонський протокол до Договору між СРСР і США про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь 1991 (ратиф. 18.ХІ 1993). Крім того, 16.XI 1994 Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 і як неядерна д-ва зобов'язалася укласти з МАГАТЕ угоду про гарантії. 3. я. з. — складова частина заг. і повного роззброєння, що є глобальною проблемою міжнар. співтовариства.


ЗАБОРОНЕНІ ТЕРОРИСТИЧНІ ФОРМУВАННЯ

ЗАБОРОНЕНІ ТЕРОРИСТИЧНІ ФОРМУВАННЯ (англ. proscribed terrorist entities [prəʊsˈkraɪbd ˈtɛrərɪst ˈɛntɪtiz]) - особи або організації, що знаходяться у національному або міжнародному переліку осіб, що відомі своєю участю у здійсненні терористичної діяльності


ЗАБОРОНЕНА ОСОБА

ЗАБОРОНЕНА ОСОБА (англ. barred/banned person [bɑːd/bænd ˈpɜːsn]) - особа, якій не дозволено входити в казино (може бути заборонено самим казино або регулятором)


ЗАБОРОННІ СУДОВІ НАКАЗИ

ЗАБОРОННІ СУДОВІ НАКАЗИ (англ. restraining [rɪsˈtreɪnɪŋ]) - наказ, необхідний для заморожування фінансових активів, які розміщені у фінансових установах


Завантаження

Завантаження – передавання програм або даних з комп’ютера на підключений   до   нього   пристрій,   зазвичай   з   сервера   на   персональний комп’ютер.



Завдання

Завдання  –  роботи  студентів,  що  використовуються  викладачами  з метою взаємодії зі студентами та для оцінювання знань.




Сторінка:  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  ...  21  (Далі)
  Все